Глухів і війна. Як впливають бойові дії на життя громади?

Очільниця Глухова Надія Вайло дала велике інтерв’ю журналістам Ямпільського інформаційного агентства. Так, як Глухів є прикордонним містом і періодично обстрілюється з ворожої артилерії, частина наших питань стосувались змін, які у життя громади внесла війна.

За словами Надії Вайло, три села громади знаходяться у 5-ти кілометровій зоні від кордону з Росією.

«Частина громади знаходиться в 5-кілометровій зоні. Три села. На жаль, люди не активно виїжджають. Ми проводимо роз’яснювальну роботу. Ми розповідаємо людям, що сьогодні в громаді створені пункти компактного проживання осіб, і сьогодні користуються люди цим видом допомоги. Це для людей не тільки з нашої громади. Там гарно облаштоване приміщення. І сьогодні там є місця. Люди завжди, якщо буде в них потреба, можуть скористатися. Якщо буде в них потреба в допомозі перевезти домашні речі, ми будемо допомагати. Але, на жаль, люди не хочуть полишати свої домівки. На жаль, є там сьогодні і діти.

Перепустки. На сьогоднішній день цей механізм іще не розроблений. Ми подали всі списки людей, які перебувають в цій зоні, для того, щоби вони могли переміщуватись. Подали списки людей, у яких є потреба їздити в цю зону. Тобто якщо літні батьки, діти проживають на іншій території, інші категорії. Зараз вирішується питання по видачі цих перепусток, але на сьогодні не вирішено питання, хто ж буде перевіряти ці перепустки. Питання зараз на розгляді в обласній адміністрації. Я так думаю, що воно найближчим часом буде вирішено, бо в цьому є нагальна потреба».

Очільниця міста говорить, що цього року Глухів добре підготовлений до можливих відключень електроенергії зимою. Навіть при тривалих відключеннях люди будуть з теплом та водою.

«Ми готові до блекаутів. Якщо я скажу, що 100%, це буде не правильно. Бо є такі речі, де неможливо повністю забезпечити роботу в умовах блекауту. Якщо він буде 5 годин, 10 годин, 24 години, це одне. Якщо він буде довше, це зовсім інше. Так, ми готувались, тому що є приклад 2022 року. У нас закуплені генератори, і маленькі, і дуже великі. Якщо ми маємо на увазі водоканал, то для того, щоби забезпечити підйом води, потужний потрібен генератор. Вони в нас є, тільки мова йде, скільки буде цей блекаут. Але те, що населення в будь-яких умовах буде забезпечено водою.

Якщо рахувати тепло, у нас теж на кожну котельню є свої генератори. Є і теплопостачальній організації, є і для водопостачання. Генератори є і в комунальних установах».

Глухів опікується переселенцями, які вже проживають у громаді і може запропонувати домівку для тих людей, що зараз думають про те, щоб переїхати з небезпечної зони.

«На сьогоднішній день у громаді обраховується 2956 переміщених осіб. Вони в першу чергу отримують гуманітарну допомогу. Ці люди можуть скористатися нашими комунальними закладами: бібліотека, терцентр, де вони можуть отримати психологічну допомогу, де вони просто можуть своє дозвілля якимось чином влаштувати. Хоча б поспілкуватися один з одним, отримати психологічну підтримку.

Те що стосується одягу. У терцентрі є одяг, який можуть отримати ВПО. Є одяг такий загальний: соціального характеру. Є одяг, який для переселенців, ми отримували зимові, дитячі речі».

За словами Надії Вайло незважаючи на небезпеку, лікарі та медсестри не залишили прикордонне місто.

«Дякую і лікарям, і середньому, і молодшому медичному персоналу. Сьогодні ми не маємо дефіцита кадрів медсестер. Ми повністю укомплектовані. Незважаючи на військовий стан, і ми в умовах прикордоння, люди працюють, лікарня працює в штатному режимі».

Збирається Глухів зберегти і свої заклади вищої освіти, якими славиться прикордонне місто.

«Мені важко прогнозувати, я не можу сказати, за яким принципом діє МОН. Інколи це зовсім не зрозуміло. Але як на мене, я так думаю, що наші два заклади вищої освіти, це Державний університет і Глухівський агротехнічний коледж мають всі шанси бути самостійними.

Університет має свою історію, потужну матеріальну базу, дуже гарний склад викладачів. І якщо вже закривати такий заклад, то я не знаю, що тоді відбувається в нас в країні.

Якщо говорити про наш агротехнічний коледж, то там також є свої плюси, їх дуже багато. Зараз керівник коледжу знаходиться в Польщі, де обговорюють питання життєзабезпеченості, питання співпраці з німецькими фірмами для того, щоби відновити матеріально-технічну базу. І сьогодні дійсно якщо ви підете в наш коледж і побачите, яка там база, то якщо ще 2-3 роки тому вони просили: “А можна на якесь підприємство приїхати і подивитись, який сучасний трактор?”. Зараз у них така техніка є. Зараз у них є сучасні лабораторії. Це завдяки програмі співпраці з Німеччиною.

У 2023 році було проведено якість підготовки фахівців України серед понад 100 навчальних закладів. Наш коледж зайняв третє місце. Це було незалежне оцінювання по шести дисциплінам, яким навчають у коледжі. Є студенти, бо це сьогодні теж проблема. Є гарна матеріальна база. Сьогодні там навчаються 1400 студентів. З них 85% на державному замовленні.

Тому я так думаю, що ці наші два заклади вищої освіти все таки не підпадуть під реформу об’єднання».

Міська влада розуміє, що війна призведе до збільшення кількості людей з інвалідністю, місто готове змінюватись для того, щоб стати комфортним для них.

«Якщо ми кажемо про інклюзію, то у нас в громаді створений центр для дітей із особливими потребами. І цим користуються сусідні наші громади. Вони возять своїх дітей для того, щоби вони отримували допомогу, якої сьогодні отребують. У нас є інклюзивні класи, вони в нас працюють. Є дитячі садочки, де перебувають діти, включені в цю категорію: інклюзія.

Якщо рахувати облаштування пандусів і інших речей для того, щоби було зручно для людей, які мають цим користуватися, ми повинні це робити. Тому що ми розуміємо, що на жаль, кількість цих людей буде збільшуватись».

За словами Надії Вайло в Глухові продовжується робота по деколонізації. Місто змінює російські назви вулиць та позбавляється пам’ятників, які пов’язані з країною – агресором.

«Цей процес у громаді відбувається. Може він відбувається не так скоро, як того хотілося. Але, я на цей процес не впливаю. У нас є спеціально створена комісія, яка працює у цьому напрямку. Вона автономна, вона може приймати рішення, вона може виносити свої рішення на затвердження на сесію. Чи буде вона виносити рішення по вулиці Суворова, я не можу вам сказати. Але ми вже ті вулиці, які дійсно мають такий токсичний характер, перейменували.

Є дуже багато вулиць, які потребують обговорення. Тому такі вулиці, які “що тут обговорювать”, якщо це була вулиця Києво-Московська. Ну що обговорювати? Вона стала в нас Київська. Що тут обговорювати, якщо у нас була вулиця Рильський шлях – ми її перейменували.

Є дві вулиці, які ми перейменували на честь наших знатних земляків, які загинули. Це вулиця Пушкіна – зараз вулиця Ігоря Білевича, і вулиця Некрасова – це зараз вулиця Юрія Коваленка. Усе інше на розгляді комісії. Будемо переглядати обов’язково».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *