Як працює російська пропаганда?

У січні російські пропагандисти лякали українців та власних співгромадян листівкою від Санта Клауса. Ми спростуємо цей фейк і навчимо Вас виявляти російські вкиди.

Шістнадцятого січня в ефірі російського пропагандиського телеканалу НТВ показали кадри вручення повісток на одному з блокпостів України. Якісь документи водіям виписували і роздавали аніматори в новорічних костюмах, а голос диктора пояснював – «щоб схопити ухилянтів місцевим воєнкомам доводиться вигадувати дивовижні способи: повістки вручають разом з Дідом Морозом, а то і зовсім гонять на фронт під дулом автомату». Глухівчани відразу ж впізнали на кадрах рідне місто, жартівливий вертеп біля міськради і щиро посміялись з недолугої вигадки пропагандистів.

Але в цей абсурд цілком могли повірити самі росіяни, яких пропагандисти дуже хочуть переконати у тому, що ми, українці, не хочемо захищати свою країну, а якщо і робимо це, то лише під примусом. Міг цей вкид деморалізувати і когось в нашій країні, принаймні на це дуже розраховували його автори. Тож до цього випадку варто поставитись цілком серйозно і на його прикладі розібрати, як же насправді працює російська пропаганда.

Як РосТБ створює сенсації?

Виявляється, що для створення «чергової сенсації» російським журналістам достатньо знайти пару будь-яких кадрів з нашої країни, а далі включається хвора фантазія «журналістів», які подадуть відео так, як їм зручно. І неважливо, що це брехня, неважливо, що на оригінальних кадрах мова йде про зовсім інше, адже перевіряти інформацію російська аудиторія не буде, а вчергове повірить телевізору, який «не може брехати». Шукають росіяни таку аудиторію і в нашій країні і, на жаль, попри підвищення загального рівня медіаграмотності, у нас досі є люди, які готові споживати брехню.

Якщо ви не хочете опинитись серед останніх і не хочете, щоб вашою свідомістю маніпулювали прислужники Путіна, то для вас ми в деталях розберемо цей російський вкид. Звичайно, що це лише один випадок з мільйона, але він досить хрестоматійний.

І так, напередодні Нового року наше видання випустило відеосюжет «Вручають повістки з привітаннями»: в Глухові запрацював новорічний блокпост» про місцевих активістів, які захотіли оригінально привітати глухівчан з Новорічними святами і облаштували жартівливий блокпост у самому центрі міста. Там регулярно чергували аніматори, які вручали всім цукерки та листівки з привітаннями та закликом провести свято у родинному колі. Цю листівку вони жартівливо назвали «повісткою».

Цими кадрами і скористалися росіяни, які переконували – повістки справжні і це хитрість воєнкомату, який хоче роздати якнайбільше таких документів.

Як перевірити інформацію і спростувати фейк?

Насправді, для того, щоб спростувати такий примітивний вкид – не треба бути медіа експертом. Будь-яка розумна людина відразу ж запідозрить, що на відео щось не так і, або не повірить і прогорне далі, або знайде оригінальне відео в інтернеті і перевірить інформацію.

Фактчекерка та редакторка проекту «СтопФейк» Олена Чуранова говорить, що росіяни постійно маніпулюють на темі мобілізації.

«Тут ми бачимо класичний приклад, коли береться сюжет, в якому йдеться абсолютно про інше. Декілька кадрів з відео показуються зовсім у іншому контексті, в контексті, який вигідний російській пропаганді. Люди не будуть розбиратись, що було насправді: ось є Дід Мороз, ось є повістка, а значить, те що їм пояснили – це правда. Але ми можемо співпідставити два відео і все зрозуміти, це той приклад, який доводить – завжди треба шукати першоджерело», – говорить Олена Чуранова.

Скористалися порадою медіаекспертки і ми. Ми знайшли в інтернеті оригінальне в

Крім того, що закадровий голос автора сюжету прямо говорить, що йде мова про жарт і розваги, ми слухаємо пряму мову героїв:

На першій хвилині 5 секунді слово має глухівчанин Юрій, який говорить: «Трохи здивувався, така «повістка» у мене вперше, мені та родині сподобалось».

А на 1 хвилині 25 секунд говорить Олена: «Я їхала по цій вулиці і побачили Діда Мороза, святкову атмосферу і вирішила зупинитись. Звичайно, здивувалась, адже з Дідом Морозом був військовий з автоматом. Вручили повістку з вимогою, щоб я 31 грудня до 00:00 з’явилась до своєї родини, дали ще цукерок і побажали щасливого Нового року».

До речі, для того, щоб зрозуміти, що російське відео фейк, достатньо було звернути увагу на усміхнені обличчя людей, які тільки що отримали листівки.

Пропагандисти впевнені у тупості своєї аудиторії

Варто звернути увагу і ще на один цікавий момент – на відео телеканалу НТВ крупним планом показується «повістка», яку роздають на жартівливому блокпосту в Глухові і її текст цілком можна розібрати, якщо зупинити відео.

Вочевидь вони настільки не поважають свою аудиторію і не вірять, що у когось стане розуму піддати цю нісенітницю сумніву, що вони навіть не замалювали текст, а там написано:

«Повістка №_ Згідно правил Резиденції Санта Клауса «Про магію Різдва та Нового року» ви зобов’язані бути присутніми за святковим столом у родинному колі. Вам належить з’явитися до 23:59! Бажаємо Вам щасливого Різдва та Нового Року! Нехай всі Ваші найомріяніші бажання здійсняться. Все буде Україна».

Ми розібрали лише один випадок з мільйона подібних провокацій. Але він яскраво демонструє, що російські пропагандисти відверто брешуть. А чи будете ви довіряти людям, яких вже викривали у брехні, навіть, якщо вони придумають щось більш переконливе?

Візьміть собі за правило завжди перевіряти інформацію, навіть, якщо її поширюють авторитетні українські медіа. На жаль, журналісти лише люди, а люди, як відомо, можуть помилятися.

Як не потрапити на гачок дезінформації та розрізняти фейки. Шпаргалка для читача

Під час війни особливо важливо не піддаватися фейковим новинам, яких у мережі немало. Деякі ЗМІ часто маніпулюють читачами й не дотримуються стандартів. Зокрема, ідеться про непоодинокі випадки на прикордонні.

Фактчкерка та редакторка проєкту «StopFake» Олена Чуранова поділилася з читачами Глухів.City порадами, щодо протидії неправдивим новинам.

На що мені як читачеві треба звертати увагу у заголовках?

Дивіться на те: 

  • Чи не забагато емоцій у вас викликає цей заголовок?
  • Чи не забагато епітетів, знаків оклику використано, щоби привернути вашу увагу?
  • Чи стоять у кінці речення три крапки, а ви бачите недосказаність

Якщо хоч якийсь із цих показників присутній – отже, вас не хочуть проінформувати, а хочуть звернути вашу увагу. І не завжди це відбувається з доброю метою.

Як зрозуміти, що новина правдива?

  1. Насамперед звертайте увагу на те, хто саме про це повідомив.
  2. Перевіряйте першоджерело. Якщо про це повідомили офіційні установи – перейдіть за лінком, зайдіть на офіційний сайт або інші офіційні канали комунікації та перевірте, чи є там те саме повідомлення. Якщо це цитата з телеефіру, то чи саме так було сказано? І що передувало цій цитаті, яким було запитання, щоб людина саме так відповіла?
  3. Не забувайте про контекст, від якого багато що залежить.
  4. Найкращим варіантом є заздалегідь обрати собі список якісних медіа для отримання інформації (подібні списки, наприклад, готує Інститут масової інформації) або слідкувати за офіційними каналами інформування, а не за анонімними телеграм-каналами. Тоді не доведеться задумуватися, чи читаєте ви правдиві новини, чи ні.

А як розпізнати фейк?

Часто це та новина, яка викликає у вас сильні емоції. Далі ви можете перевірити джерело й побачити, чи дійсно так говорили. Перевірити фото та відео, які супроводжують новину.

Є купа безплатних тренінгів і курсів, які вчать користуванню інструментами для перевірки інформації. Наприклад, на Prometheus – «Медіаграмотність: як не піддаватися маніпуляціям?».

Чому взагалі з’являються фейки?

Це інструмент маніпуляцій, який використовується з різною метою. Або для того, щоб змінити думку та створити спотворене сприйняття ситуації. Або для створення інформаційного шуму – коли стає незрозуміло, де правда, а де ні, і людина перестає довіряти будь-кому – чи то офіційним джерелам, чи якісним медіа. Або щоб кинути тінь на конкурента на ринку.

В умовах війни фейки – це теж інструмент або навіть зброя, за допомогою якої можна мобілізовувати власну армію, заплутувати населення країни, з якою воюєш, проводити інформаційно-психологічні атаки тощо.

Звісно, є і людський чинник – коли журналіст або людина, яка опублікувала такий пост, просто не перевірила інформацію до кінця. Усі ми люди, тому варто попросити вибачення і пояснити, чому така помилка сталась.

Де і як перевірити інформацію, якщо я сумніваюся?

Можна перевіряти на сайтах фактчекінгових організацій, як-от StopFake. Можна гуглити, чи так само повідомили про цю новину інші новинні сайти. Завжди відштовхуйтеся від першоджерела, пошук якого покаже вам, чи правильно ви сумнівалися.

Які «тривожні дзвіночки», на які мені треба звернути увагу, читаючи ту чи іншу новину?

  1. Сумнівне ЗМІ, сайт, телеграм-канал, які поширюють цю новину.
  2. Сумнівне першоджерело або немає джерел взагалі, які замінюються узагальненням («українські ЗМІ повідомили», «українська влада повідомила» тощо).
  3. Забагато емоцій у тексті, у заголовку.
  4. Сумнівні експерти, які не є фахівцями саме в цій темі, яку коментують.
  5. Також завжди звертайте увагу на фото і відео, які супроводжують новину.

Чи є інші правила під час війни, яких мають дотримуватися журналісти та на які я маю зважати?

Журналісти завжди мають послуговуватися стандартами професії у своїй роботі, незалежно від того, чи є воєнний стан у країні, чи ні. Українські журналісти мають свій кодекс, який визначає ті стандарти, яких ми маємо дотримуватися, а аудиторія має вимагати дотримання.

Звісно, є вимоги Генштабу, на які має зважати журналіст, щодо обережності висвітлення інформації на фронті. Втім, перевірка інформації має бути завжди, особливо, коли ворог використовує інформаційний простір, як ще один полігон, – журналісти мають бути вдвічі більше обережнішими перед тим, як поширити ту чи іншу новину.

Що станеться, якщо я поширю неправдиву новину чи інший текст із неправдивою інформацією?

У будь-якому разі наслідки завжди негативні. Просто масштаб різний, як і ефект впливу на кожну людину окремо.

Одна людина зневіриться і втратить надію, інша зробить хибні висновки й на них формуватиме свої думку і ставлення до ситуації, хтось перестане довіряти медіа взагалі й почне частіше читати соцмережі, або взагалі ігнорувати будь-які канали інформації, пропускаючи дійсно важливі новини.

Неправда практично завжди шкодить, а наслідки поширення фейкових новин мають фізично відчутні об’єми.

Достатньо згадати, як населення Росії в більшості підтримує злочинну війну проти України, а росіяни добровільно мобілізуються, вірячи, що українці дійсно живуть під тиском «кієвского режима», російську мову всюди утискають, а нацизм начебто вже є офіційною релігією нашої країни.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *