Виправданий історією: як 300 років тому росіяни у Глухові оголошували анафему гетьману Мазепі

В неділю, 11 червня, у Києво-Печерській лаврі вперше помолилися за упокій Івана Мазепи.  Служба пройшла у церкві, що була побудована на кошти гетьмана, і була приурочена 325-річчю освячення храму. 

Івана Мазепу за небажання коритися Московії ще за життя було піддано анафемі російською імперською церквою. А відбулось це у місті Глухові, в місцевому Свято-Миколаївському храмі, – розповідає директорка Глухівського краєзнавчого музею Олена Онопрієнко.

«От за мною Миколаївська церква міста Глухова, де за офіційними даними восени 1708 року була проведена анафема Івана Степановича Мазепи. Щоб не було «волненій», як тоді казали, у місто були стягнуті російські полки. На Соборний майдан зігнали глухівчан і перед пугалом, яке символізувало Мазепу, зачитали анафему, після чого його протягнули по місту і спалили».

Правду про ті події не написали, ні російські, ні радянські історики. Це свідчить про те, інформаційна війна Росії проти України триває вже триста років.

 «Століттями нам вкладали думку про те, що ми є частиною Російської імперії, що ми не маємо права на незалежну державу, що ми нація якась меншовартісна. Нам нав’язували, що всі наші лідери або зрадники, або нічого не розуміли. Але якщо відкинути всі російські нашарування, то виходить, що ми маємо когорту своїх державотворців-гетьманів, діячів культури, політики, плеяду лідерів, які яскраво виступили за незалежність української держави».

Росіяни в особі Петра І зробили все, щоб Мазепа перед нащадками постав як людина, яка не дотримує свого слова, як зрадник, що зрадив інтереси своєї Батьківщини. Але це відверта фальсифікація історії, адже першим домовленості порушив саме Петро І. 

«У 1654 році були підписані, так звані, «Березневі статті», одними з пунктів яких була військової допомога, яку Гетьманщина мала отримати для боротьби з поляками. В 1708 році Іван Степанович Мазепа звернувся до Петра І з проханням надати таку допомогу, бо існувала загроза вторгнення поляків. На що Петро І йому відповів, що в нього «навіть немає і пари людей для захисту України». Після цього Іван Степанович Мазепа вважав себе вільним від союзницьких обов’язків. Він пішов на союз із шведами, тому що хотів зберегти незалежність своєї держави – хотів скористатися конфліктом між цими державами, щоб зберегти свою країну».

За свою державницьку позицію Мазепа і поплатився, адже анафема у вісімнадцятому столітті була страшним покаранням, тим паче для такої постаті, як Іван Мазепа, який величезні кошти вкладав у будівництво храмів, зокрема, у Успенський дівочий монастир у Глухові, настоятелем якого була його мати Марія Магдалина.

«Вісімнадцяте століття – це той період, коли все життя людини пов’язане з церквою та духовним життям. А анафема – це відлучення від церкви за якийсь страшний злочин. Уявіть собі людину, яка все своє свідоме життя поклала на розбудову православної церкви і ця церква її починає проклинати. Мабуть не випадково Вселенський патріарх, як тоді, так і зараз не підтримує цю анафему».

Не варто забувати і про те, що росіяни зробили з містом Батурином, стративши як козаків, так і мирних мешканців. Тим паче, що історія повторюється і в наш час.  

«Коли Мазепа перейшов на сторону шведів, у нас була знищена столиця Івана Степановича Батурин. Я думаю, що про це всі прекрасно знають. Це була жорстокість зі сторони московських військ, які фактично знесли Батурин з лиця землі, разом з його жителями, навіть, жінками та  маленькими дітьми. Після цих звірств постало питання про вибори нової столиці України і таким містом став Глухів».  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *