Як в умовах війни працює професійно-педагогічний фаховий коледж у Глухові
Понад 680 студентів навчаються у відокремленому структурному підрозділі “Професійно-педагогічний фаховий коледж ГНПУ імені Олександра Довженка”. Цей заклад фахової передвищої освіти працює при місцевому педагогічному університеті і готує молодших бакалаврів за шістьма спеціальностями, – розповідає кореспондентам Глухів.City директор коледжу Ірина Бояринова.
Фаховий коледж не зупинив роботу під час війни й нині починає підготовку до нового навчального року.
Підготовка спеціалістів відбувається за шістьма спеціальностями: дошкільна освіта, трудове навчання та технології, фізична культура, професійна освіт (аграрне виробництво, переробка сільгоспродукції та харчові технології), професійна освіта (транспорт), професійна освіта (технологія виробів легкої промисловості).
«Попри те, що зима була дійсно складна, попри те, що виклики були серйозні – у нас не було тих студентів, які б відмовилися від навчання в нашому закладі та які були відраховані. Це надзвичайно високий показник. Ми сформували потужну матеріальну базу, яка дає змогу забезпечити ведення освітнього процесу в умовах енергетичних обмежень», – говорить Ірина Бояринова.
Єдиний навчальний заклад міста, де готують вчителів фізичної культури
Професійно-педагогічний фаховий коледж є єдиним навчальним закладом міста, де готують вчителів фізичного виховання, – розповідає викладач закладу Ігор Москаленко. Чоловік говорить, що вступати до коледжу після 9 класу абітурієнтам нескладно, достатньо здати нескладні нормативи.
«Окрім фізичної культури, на всі спеціальності вступ за співбесідою. На спеціальність «Фізична культура» вступ – на основі творчого конкурсу, тобто навчальних нормативів. Ідеться про нормативи 10 класу. Тобто немає нормативів, які б були дуже важкі для вступників: біг, стрибки, гімнастичні вправи. Все, що вивчали в школі», – розповідає Ігор Москаленко.
Голова циклової комісії викладачів фізичного виховання коледжу Ігор Кучер говорить, що студенти успішно поєднують навчання з професійними заняттями спортом. Коледж випустив багато іменитих спортсменів.
Поєднують навчання з заняттями спортом
«У нас сформувався потужний викладацький склад – викладачі фізичного виховання в минулому спортсмени, досвідчені майстри спорту, міжнародного класу. Усі – вищої категорії. Також в нас навчаються діти, які поєднують і спортивні виступи на змаганнях, і на навчаннях. В нас наразі є досить знатні спортсмени – це з паверліфтингу та біатлону», – говорить викладач.
Крім того, Ігор Кучер говорить, що для студентів з Глухова та сусідніх міст навчатися у професійно-педагогічному фаховому коледжі досить зручно. Дітям непотрібно далеко їздити, а після закінчення закладу можна продовжити навчання у педагогічному університеті.
«Досить близько розташування Глухова від міста Шостка, колишнього Ямпільського району. Наші випускники з коледжу можуть без проблем вступити до навчання в Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка», – говорить Ігор Кучер.
Глухівчанин Андрій Мороз професійно займається біатлоном, хлопець говорить, що обрав професійно-педагогічний фаховий коледж, через те, що тут працюють викладачі з досвідом в його виді спорту. Крім того, спортсмен має намір здобувати вищу освіту і сподівається, що після коледжу йому буде простіше вступати до університету.
«Мій вчитель фізичної культури Залюбивець Марина Вікторівна займалася раніше біатлоном і бігала на змаганнях міжнародного рівня. Тому я вважаю, що це дуже добрий досвід – займатися з такими людьми. Крім того, дуже добре, що коледж співпрацює з нашим університетом, оскільки після коледжу можна одразу туди вступити й це буде простіше, аніж після школи», – говорить студент.
До теми
Директорка Професійно-педагогічного фахового коледжу Глухівського НПУ ім. О. Довженка Ірина Бояринова родом з Ямпільської громади.
«Всім, що маю – я завдячую своїй власній родині. Моя родина починається із села Білиця, моя родина починається із Білицької загальноосвітньої школи, моя родина починається з першої вчительки, моя родина починається із закладу освіти, в якому я навчалася, працювала і який мені дав поштовх надалі. Моя родина починається і вже є в місті Глухові. Моя родина починається із коледжу. Це дійсно факт. Незважаючи на стереотипи, що я із маленького села, з якому в школі було 30 осіб і що звідти не може бути майбутнього – я хочу вам з впевненістю сказати, що якщо ти знаєш своє «навіщо», то ти подолаєш будь-яке «як». Не важливо, де ти виросла, з якого села чи з якого району. Якщо поруч ті люди, які в тебе вірять, якщо поруч ті люди, які знають навіщо все це – можна зробити абсолютно все. Все можливо – на неможливе треба трішки більше часу», – говорить Ірина.
Ірина Бояринова зазначає, що має дві вищі освіти – перша зі спеціальності «Облік і аудит», а друга – педагогічна освіта зі спеціальності «історія», що була отримана в Глухівському НПУ ім. О. Довженка.
«Одна освіта була в Сумах, в коледжі Сумського НАУ, де я здобула освітній ступінь магістра. Потім я закінчила там аспірантуру й успішно захистила дисертацію кандидата економічних наук. Вже після захисту дисертації мій життєвий шлях звернув до міста Глухова – тут я здобула вчене звання доцент на кафедрі соціальної роботи та психології. Вже після доцента була така „життєва сторінка‟, коли я вступила до докторантури і зараз працюю над докторською дисертацією»,- розповідає вона.
Зі слів Ірини Бояринової, новою сторінкою і віхою в її житті дійсно стало місто Глухів. Жінка вдячна, що у неї є дружній освітянський колектив, який підтримав її кандидатуру на посаду директорки.
«Я вважаю, що нічого не відбувається просто так – коли людина знаходиться саме в цьому місці, значить саме в цьому місці вона повинна бути. Я безпосередньо вдячна колективу, що він мене прийняв й він в мене повірив. З упевненістю можу сказати, що це вже є наша дружня освітянська родина в цьому закладі освіти. Це є стержень, який вже не зруйнувати й він лише зміцнюється, і тільки завдячуючи їм було прийнято рішення стати директором цього закладу. Мене обрали одноголосно, і звичайно страшно, тому що, молода – як-то кажуть «мало досвіду». Але вже на цей час, за плечима великий трудовий стаж і бажання працювати, бажання того, що не можна не зробити щось. Коли за твоїми плечима колектив і за твоїми плечима люди, які тобі довірились – то тільки вперед!», – говорить вона.