В Дружбі прощались з військовою Аліною Лук’яновою, яка 31 грудня загинула в автомобільній катастрофі. Дівчина проходила службу в лавах Збройних Сил України на посаді механіка – радіотелефоніста.  

Тимчасово виконуючий обов’язки начальника Другого відділу Шосткинського центру комплектування та соціальної підтримки Андрій Примаченко розповідає, що Аліна вже багато років служила за контрактом, мала статус учасника АТО.

-Коли розпочалась масштабна агресія, вона вже була в лавах Збройних Сил України. Не один раз бувала на Сході. А 31 грудня в автомобільній катастрофі трагічно обірвалось життя Аліни. Всього на всього захисниці було 23 роки.  

Родич Аліни Анатолій розповідає, що з 24 лютого дівчина пройшла багато гарячих точок. Постійно просилась на фронт.

-Як людина, вона доброю була, з малих років її знаю. Відслужила в гарячих точках, Чернігів, Бахмут… На гарячі точки рвалася, її не пускають, а вона до Серьоги сідає, вперед, тільки туди. Доля її така, значить.

Дружбівчанка Таїсія розповідає, що Аліна не забувала своє рідне місто, завжди підтримувала теплі стосунки з подругами.  

-Пішла служити щиро. Вона завжди поверталась на батьківщину, душею завжди тут була. Під Новий рік зателефонувала подрузі, сказала «вибач, що не приїхала на День народження, приїжджаю сьогодні і ми йдемо гуляти». Це були її останні слова.

Військовий капелан Степан Кузь був сусідом загиблої. Говорить, що завжди захоплювався її життєрадісністю

-Знаючи цю людину, прекрасну, життєрадісну, сьогодні довелось розділяти це горе з рідними. Розділене горе – це пів горя. Не забувайте, що сьогодні ми маємо бути добрими людьми, насичувати серце любов’ю, тією любов’ю, яку Аліна мала до України і своєї рідні.

Поховали Аліну Лук’янову на «юрасівському» цвинтарі міста Дружба.