🔴 📸 «Без людей»: Дем’янівка – «мертва зона»

Автор проекту «Без людей» Едуард Баранов поділився з читачами Ямпільського інформаційного агентства черговою авторською статтею. Він попередив, що у ній лише особисті враження та оціночні судження про це село, а фоторепортаж зроблений вже у далекому минулому, а тому не зашкодить державній безпеці.

«У той час, коли я завітав до села, його постійними мешканцями були лише кілька коней та кіз. Їх господар мешкав неподалік – в сусідньому селі і мені пощастило застати його там. Саме цей літній чоловік (хоча автор теж далеко не юнак) провів мені бліц-екскурсію, за що йому величезна подяка. Дем’янівка колись мала власну церкву, де потім за «советів» розташувався медичний пункт. Зараз на цьому місці, поміж залишок старовинного цегляного фундаменту, на стовбурі старої липи художник-аматор приладнав зображення покровителя знищеної церкви з лампадкою. Саме на цьому прикладі розумієш, що віра та релігія не тотожні…

Навпроти – листвяний гай. Від початкової школи, яка розташовувалася на його місці не залишилось й сліду. На кладовищі на пагорбі похований директор цієї колишньої школи. Хрест на могилі встановив саме мій ситуативний екскурсовод. Ця людина в мене викликала захоплення. Син директора давно виїхав на Донбас та став «корінним донбасцем», про що згадував геніальний Григорій Тютюнник висвітлюючи малоросійське манкуртство у оповіданні «Віддавали Катрю». А за могилою батька «донбасця» чомусь доглядає «хохол-хуторянин».

Ще посеред колишнього центру села розташований обеліск загиблим у Другій світовій війні. Мабуть, він і досі не дає спокою московитам, які періодично обстрілюють це село-кладовище», – пише Едуард Баранов.

photo_2023-06-01_13-52-21

photo_2023-06-01_13-52-24

photo_2023-06-01_13-52-27

photo_2023-06-01_13-52-33

photo_2023-06-01_13-52-36

photo_2023-06-01_13-52-39

photo_2023-06-01_13-52-42

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *