Без людей. Червона Діброва – згасаючий осередок бджолярства

Автор проекту «Без людей», краєзнавець Едуард Баранов поділився з читачами Ямпіль.INFO черговим авторським матеріалом.  

«Прохолодним, але ще сонячним днем на початку листопада, коли опале листя та засохла трава вже не приховують нічого від погляду, я завітав до Червоної Діброви  – поселення, яке за твердженням місцевого історика В.В. Цвілодуба заснували ямпільчани Жук та Остапенко.

Поселення, що раніше мало сорок жилих дворів, власний культурний осередок у вигляді сільського клубу та початкову школу для малечі, зараз перетворилось на напівзабутий хутір. Постійних мешканців разом з чотирилапими створіннями можна перерахувати на пальцях однієї руки.

В центрі на перехресті збереглася будівля колишньої радгоспної пасіки, обсадженої липою. Навпроти – будинок пасічника, який, попри всі негаразди, залишився на місці і, як капітан потопаючого судна, йде до дна зі своїм господарством.

Бджільництво – взагалі цікаве явище. Під час краєзнавчих подорожей мені неодноразово доводилось потрапляти на тимчасові стоянки пасічників біля покинутих колгоспних садів.

Є в цьому щось від мольфарства – знання природи та ігнорування штучного від соціуму…

Пагорб на півночі за селом. Саме тут під стовбурами старих повалених буревієм дерев знаходиться цвинтар. Зупинився біля одного поховання – з обеліска на мене дивиться хтось знайомий та чужий водночас… Микола Жук – нащадок засновника Діброви та мій колишній співслужбовець по роботі в міліції…

а2

а3

а4

а5

а6

а7

а8

а9

а10

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *